TwitterFacebook
Вівторок
23 Січня 2018

Наша мета - Ваша поінформованість

Login

Яків Цуглевич: «Медицина повинна бути доступною для кожного»

Значні реформи, які сьогодні тривають у вітчизняній медицині – одні з найактуальніших для українців. Однак, мало хто розуміє, які саме зміни вони передбачають. Численні думки та обговорювання створюють безліч міфів з приводу того, якою має стати медицина за кілька років, якщо ці реформи будуть втілені в життя. Адже в ідеалі вони мають забезпечити населення країни якісними медичними послугами і гарантувати загальний доступ до одержання висококваліфікованої лікарської допомоги, створивши при цьому мотивацію для медичних працівників та низку інших переваг.

А ось якими темпами проходить медична реформа в нашій області? Чи готова Хмельниччина до страхових відносин у медицині? Про зміни, які відбулися в медичній галузі, її перспективи та багато чого іншого журналісту «Марічка NEWS» розповів директор Департаменту охорони здоров’я Хмельницької облдержадміністрації Яків Миколайович Цуглевич.

– Якове Миколайовичу, яка наразі ситуація зі створенням єдиної диспетчерської служби, котра мала діяти на базі обласного центру екстреної медичної допомоги і про яку так довго говорять?

– Міністерство охорони здоров’я ініціює це питання, і воно надалі залишається актуальним. На сесії обласної ради було прийнято програму «Розвитку екстреної медичної допомоги», і, відповідно, було виділено на це кошти. На сьогодні закінчується реконструкція центру і за два тижні, я думаю, вона вже буде завершена, залишиться ще закупити обладнання. Були обіцянки з МОЗ, що для восьми регіонів України закуплять усе необхідне обладнання.

Служба екстреної медичної допомоги фінансуватиметься з обласного бюджету, а виклики прийматиме єдина диспетчерська служба. Завдяки сучасній системі навігації вона контролюватиме пересування бригад та їхнє місцезнаходження для оперативного забезпечення вчасного приїзду швидкої. Тобто, до хворого їхатиме машина, яка до нього найближче. У місті, вона має прибувати на виклик не пізніше як за 10 хвилин, у сільській місцевості – за 20. Для цього в ідеалі вся територія області має бути пронизана пунктами базування швидкої допомоги. Для цього, звичайно, нам ще потрібно залучати додатковий транспорт, якого нам і так катастрофічно не вистачає.

У нас є Кам’янець-Подільська, Шепетівська, Хмельницька станції, але для швидкого доїзду ми плануємо відкрити ще два пункти, а наступного року – ще шість таких пунктів. Протягом декількох років ми вивчаємо досвід функціонування системи екстреної медичної допомоги в Харківській, Дніпропетровській областях, де вже функціонує така служба. Вони розміщують такі пункти на великих автошляхах, на заправках АЗС, аби забезпечити якнайшвидший доїзд до можливих аварій. Але в нас все залежить від якості доріг, з якими, як ви знаєте, великі проблеми. Також не в усіх населених пунктах пронумеровані будинки, що теж створює додаткові проблеми. Відтак, у нас затримка тільки за обладнанням. Як тільки  Міністерство ним забезпечить – диспетчерська служба буде готова працювати на повну.

– А на якому етапі сьогодні розвиток первинної медико-санітарної допомоги в області?

– Нині Хмельницька область є однією з перших, що створила центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Цьогоріч розроблений і затверджений такий проект, як розвиток первинно-санітарної допомоги. Ми вже відкрили 6 амбулаторій загальної практики та сімейної медицини і ще 6 плануємо відкрити до кінця року.

У Хмельницькому планується відкрити ще 10–12 амбулаторій. Це вже затвердили на сесії. Чи вдасться все це зробити – не знаю, але в цьому напрямку ми працюємо. У Нетішині центр ПМСД поки не функціонує, хоча обіцянки про його запуск є. В усіх районах створені центри ПМСД і вже мають непогані напрацювання. Є вже центри, створені об’єднаними територіальними громадами (Меджибізька, Маківська, Чорноострівська). На мою думку, це недоцільно, оскільки призводить до розпорошування коштів. Наразі на функціонування центру ПМСД потрібно як мінімум 12 посад. Кошти підуть на ці посади, а хворому від цього легше не стане, оскільки ОТГ витрачатиме понад 10 % коштів на адміністративні послуги, що неефективно.

– До речі, в якому обсязі була цьогоріч профінансована медична галузь порівняно з минулим роком?

– Збільшення фінансування, на жаль, не відбулось. Загалом медична галузь фінансується на 50–51 %. А медичної субвенції, яка приходить на область і райони, недостатньо. На лікування одного хворого в районі сьогодні виділяється 4–5 гривень і така ж сума на харчування. В обласних лікувальних закладах сума фінансування трохи більша. Звичайно, цих коштів не вистачає, хоча районними програмами додатково виділяється по 100–200 тисяч гривень. Обласний бюджет тільки цього року виділив на потреби обласної дитячої лікарні два мільйони гривень та міській дитячій лікарні три мільйони. Обласна дитяча лікарня на 99,9 % забезпечена ліками. На жаль, в інших закладах цього немає.

– Сьогодні активно впроваджується в дію політика децентралізації. На Вашу думку, як вона вплинула саме на медичну галузь області?

– Вважаю, що це позитивний крок уряду для того, щоб зміцнити країну. Сьогодні об’єднані територіальні громади матимуть значний фінансовий ресурс і можливість заробляти більше, аби утримувати всі свої установи, школи, медичні заклади. Разом з тим, є вже випадки, де створені центри ПМСД на окремих трьох територіях, але на сьогодні, якщо громада складається з 5–7 тисяч населення, створювати їх недоцільно, адже багато коштів витрачатиметься на адміністративні послуги, а простому жителю від цього краще не стане. Варто сформувати районні центри ПМСД, а отримані кошти можна залучити для закупівлі нового обладнання, витратних матеріалів, виділення ліків для хворих. Можна було б навіть купити автомобілі для сімейних лікарів або використати їх з метою залучення молоді до віддалених сільських районів. Вважаю за необхідне ініціювати створення програми допомоги медикам у сільській місцевості: виділення й утримування житла, різні соціальні пільги, в тому числі й доїзд до ФАПів. Адже в багатьох районах фельдшери звільняються через малу заробітну платню. Громада має вирішувати, як утримати медика на селі. Лікар повинен жити не за 30–50 кілометрів, а в селі, щоб і вдень і вночі надавати допомогу, інакше на виклик все одно приїжджатиме швидка медична або екстрена допомога.

– Хмельниччина потрапила до пілотного проекту зі створення госпітальних округів. Яка наразі реальна ситуація з їх створенням?

– Колегія Академії Наук і Міністерства охорони здоров’я затвердили створення трьох таких госпітальних округів: Кам’янець-Подільського з населенням 350 тисяч, Хмельницького – з населенням 650 тисяч і Шепетівського – з населенням 325 тисяч. У кожному госпітальному окрузі функціонуватиме багатопрофільна лікарня вторинного рівня на кшталт Хмельницької обласної лікарні. Вона включатиме в себе лікарню для інтенсивного, планового лікування хронічних хворих, лікарню для реабілітації та хоспіс.

Районні лікарні не закриватимуться. Навпаки при автотрасах, на великих шляхах створюватимуться травматологічні центри та швидка екстрена медична допомога. Медицина повинна бути мобільною і доступною, тому й хірургічні відділення повинні оперувати цілодобово, а хірург – 80 % свого часу має проводити в операційній.

Гостро стоїть кадрова проблема: нам не вистачає педіатрів, хірургів, анестезіологів. Молодь не дуже хоче йти в медицину, люди виїжджають за кордон. У майбутньому зарплатня має стимулювати кваліфікованих спеціалістів йти працювати у вітчизняну медицину. А саме ставлення суспільства, влади до медичної галузі, до медицини має змінитись, як і ставлення медиків до суспільства.

– Система державного медичного страхування має запрацювати в Україні в 2017 році. Як особисто Ви ставитеся до страхової медицини? Чи вважаєте Ви, що суспільство вже готове до цього?

– «Велосипед уже давно винайдений», і не потрібно вигадувати щось нове. Є різні моделі державного, приватного, солідарного страхування. Україна має просто вирішити, який шлях обрати, альтернативи страхуванню немає. Весь світ працює таким чином. Накопичувані фонди близько 80 % покривають затрати як стаціонарної, так і амбулаторної допомоги населенню. Наша найближча сусідка Молдова вже три роки як почала реалізовувати медичне страхування, і результати в них доволі позитивні. Тому нам потрібно йти до цього поетапно. Зрозуміло, що сьогодні, на жаль, стільки коштів немає ні в населення, ні в держави. Потрібно зробити так, щоб сама держава і люди були зацікавлені. Я думаю, що 50 % населення сьогодні хочуть заплатити і не шукати лікаря, заклад і препарати для лікування. А незахищені верстви населення держава повинна взяти на себе. І лікар має отримувати нормальну зарплатню і не бути пов’язаним з коштами хворого, цим мають займатись тільки страхові компанії. Лікар повинен займатись виключно профілактичною, лікувальною роботою, відповідати за стан хворого, а не думати, де взяти ліки і чим його лікувати.

Які питання зараз в охороні здоров’я області потребують негайного вирішення?

– Ми плануємо збудувати обласну багатопрофільну дитячу лікарню. За 25 років область не спромоглася її збудувати, і сьогодні 8 профільних відділень надають таку допомогу в дитячій міській лікарні. Ми єдина область, яка не має багатопрофільної дитячої лікарні. Хоча проекти були запроваджені ще раніше, тільки цього року ми отримали підтримку депутатського корпусу і голови державної обласної адміністрації. Можливо, що в 2017 році ми вже запустимо цей проект – будівництва корпусу обласної дитячої лікарні.

– Наостанок скажіть, якими професійними якостями має володіти справжній лікар? І які якості особисто Ви цінуєте в людях?

– Перш за все, це порядність, професіоналізм, відчуття відповідальності за кожну дію. Якщо ти лікар, ти повинен себе повністю віддавати роботі, а якщо не можеш – залишай цю справу. Лікарем чи медиком не можна бути наполовину, взявся за справу – йди до кінця. Головне, лікар не повинен думати, як заробити гроші на пацієнтові, адже людина довіряє лікареві найдорожче – своє життя, і він зобов’язаний його врятувати.



Залишити відповідь


Дивіться також:

Суспільство

Кримінал

Інтерв’ю

Спорт